«Його весна ніколи не зів’яне, його Кобзар ніколи не забути»

«Його весна ніколи не зів’яне, його Кобзар ніколи не забути»

Усе знесла й перемогла

Його любові сила.

Того великого вогню

І смерть не погасила.

Ці слова були написані Лесею Українкою 1911 року з нагоди 50-річчя з дня смерті Т.Г.Шевченка. Її пророкування справдились – смерть поета не згасила в серцях людей вогню, запаленого його віршами. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

9 березня українська громадськість відзначає 206-у річницю від дня народження українського генія Тараса Григоровича Шевченка. З нагоди вшанування видатного поета, художника, прозаїка в читальному залі Нововодолазької центральної бібліотеки розгорнуто книжкову виставку «Його весна ніколи не зів’яне, його Кобзар ніколи не забути». Для експозиції підібрано літературу, що розкриває творчий та життєвий шлях Тараса Григоровича, його спадок як письменника, художника, мислителя і борця за волю України, а також сценарії виховних заходів, присвячених цій визначній особистості, що стала національним символом українства.

«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа», писав про Кобзаря І. Франко. – Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі шляхи професорам і книжним ученим.»

Кiлькiсть переглядiв: 21

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.